Булінг у молодших школярів не є таким вираженим, як у старших дітей. Це можна назвати перед-булінгом. Тобто ситуації, які, якщо їх не зупинити, можуть згодом перерости у справжній булінг з усіма його ознаками:

1. Періодичність
2. Спрямованість проти конкретної дитини - «жертви»
3. Наявність «агресора» і «спостерігачів»

У молодших школярів це може виглядати як:

• З дитиною постійно не хочуть грати, надають їй другорядну роль в грі, вирішують за неї з ким її грати та спілкуватись.
• «Ми з нею/ним не дружимо
• «Ми будемо сім’я, а ти - наша собачка. Чекай нас тут, нікуди не ходи»
• «Грай лише зі мною, роби лише те що я хочу, а інакше - ми більше не друзі»
• Дружба групою «проти» когось.
• Розповсюдження пліток, неправди та переказування «секретів» про дитину або її сім‘ю.
• Дражнилки, образливі та принизливі прізвиська.
• Фізична агресія - штовхання, биття, смикання за волосся чи одяг тощо.

​

Що ж ми, дорослі, можемо зробити просто зараз, а не лише у #всеукраїнськийтижденьзпротидіїбулінгу:

Безпека.Довіра. Відповідальність та Ресурс дорослих.
Це «профілактичний» фундамент. Саме дорослі несуть відповідальність за те, щоб діти відчували себе в безпеці. Важливо, щоб дорослі - кожен у своєму середовищі - брали на себе свою частину відповідальності. Для цього важливий власний ресурс, контакт зі своїми потребами-емоціями, знання вікової психології, знання і навички вирішення конфліктів (метод ненасильницького спілкування чудово підходить). Звичайно, важливо, щоб дитина знала, що в будь-який момент вона може розраховувати на підтримку, прийняття та допомогу.

Негайне реагування, якщо ситуація відбувається саме зараз:
Зупиняємо те, що відбувається словами: «Стоп! Ми так не робимо. Від цього їм і мені стає сумно».

Розмовляйте на тему булінгу з дитиною, коли бачите ознаки булінгу в мультфільмах або казках.
Проговорюйте, що це неприпустимо, повторюйте прості правила, як дитина може убезпечити та вберегти саму себе та, що ми дорослі (батьки, вчителі, тьютори, вихователі) завжди поруч, і важливо нам про це вчасно повідомити, бо лише тоді ми зможемо допомогти.

Не соромтесь звертатись за допомогою до спеціалістів.
Пам'ятайте, що кращою формою роботи є профілактика, але якщо це відбувається зараз або відбулось у колективі, де перебуває дитина не буде зайвим звернутись за консультацією до психолога. Булінг травматичний, навіть для «дітей-спостерігачів». Тому що у такому колективі більше немає відчуття безпеки - сьогодні ображають одного, завтра жертвою стає інший.

Важливо формувати та розвивати у дитини такі навички як: емоційний інтелект (розуміння своїх та інших емоцій, вміння екологічно виражати свою агресію), критичність мислення, вміння захистити свої особисті кордони (вміння сказати «ні» та «стоп, зі мною так не можна»), вирішування конфліктів.