Звернення до вчителів в різних країнах

В традиції української освіти прийняте звернення до вчителя/викладача на «ви» та за ім’ям по-батькові.


Сучасна приватна школа трохи адаптує формат. Учень все ще звертається на «ви», для формалізації поваги може додаватися «пан» або «пані», але зникає по-батькові: пан Нікіта, пані Тетяна.


Цікаво, як звертаються до вчителя в інших країнах?

Німеччина та Нідерланди

У Німеччині все формально – викладача називають виключно на «ви», а от у Нідерландах, навпаки, дуже дружні відносини – учень може, навіть, обійняти наставника та сприймає його, скоріш, як старшого брата чи сестру, звертається на «ти», без додаткових регалій.


Франція та Японія

У Франції також нормальним є звернення на «ти», але найчастіше це буде «ви», або «мадам» та «месьє», без обнімашок.
Японським вчителям учні вклоняються на початку уроку, звертаються на ім’я та прізвище, додаючи «сенсей» (вчитель).


​

Ізраїль



Ізраїльським педагогам пощастило значно менше – учні мають право голосно розмовляти під час уроку та відкрито повідомити, якщо урок не цікавий. В цьому випадку діти можуть підвестися зі своїх місць, бігати по класу, гратися, а задача вчителя – зуміти знову привернути їхню увагу. Часто учень може не знати, як звуть вчителя та звертатися, в разі потреби, «вчитель фізики» чи «вчитель географії».


США та Англія


У США в кожному штаті різні правила. В Сан-Франциско дозволено називати вчителя на ім’я, а в Нью-Йорку – виключно «містер» або «міс» / «місіс» із додаванням прізвища викладача. Якщо це викладач дуже високого рівня із підтвердженим науковим ступенем, використовують регалії «професор», «доктор». В англійській традиції затверджені аналогічні звертання, але з важливою особливістю: жіноча форма дозволяється виключно «місіс» (через те, що в давні часи існував певний стереотип, що молода жінка, міс, не може бути педагогом).