Запис з блогу

Home / Блог / Історія програмування – від верстатів до жартів.

Історія програмування – від верстатів до жартів.

В нашому сучасному світі програмування має важливе значення. Це вже не із ряду фантастики, а потреба, яка надає цьому світу більше можливостей для розвитку. Чомусь, всі помилково думають, що кодування виникло лише декілька десятків років тому. Аце це не так. Тому, давайте разом розширювати свої горизонти знань!
У сьогоднішній статті ми вирішили зібрати найцікавіші факти із історії мов програмування, що можуть Вас здивувати, і що дійсно запам’ятаються.

Перший процесор



Чи можете уявити, що першим запрограмованим пристроєм був ткацький верстат? Джозеф Марі Жаккард (французький майстер ткацтва) у 1804 році навчив верстат читати перфокарти - це такий носій інформації із тонкого картону, що представляє дані наявністю або відсутністю отворів в певних позиціях карти. Таким чином, Джозефом було створено перший процесор. Верстат міг виконувати на тканинах візерунки, що стало революцією у ткацькій промисловості. Його винаходу люто протистояли його колеги по цеху, які турбувалися про те, що машини можуть забрати у них роботу.

Аналітичний двигун



Та хоча верстат і був першим приладом з процесором, але більш знайому для нас мову програмування створила Ада Август Лавлейс (дочка Джорджа Байрона). В свій час вона працювала з Чарльзом Беббіджом (англійський математик) на його дуже ранньому механічному комп'ютері - Аналітичному двигуні. У той час як Беббідж займався простим обчисленням чисел, Ада усвідомила, що числа, з якими працює комп'ютер, можуть являти собою щось більше, ніж просто кількість речей. Вона написала перший у своєму роді алгоритм, що став основою програми для вирішення рівнянь Бернуллі про закон збереження енергії рухомої рідини.


Fortran&Cobol



З плином часу вже у 50-х роках XX століття найкращі науковці працюють над створенням повноцінних мов програмування. Так у 1957 році Джон Бекус (американський вчений) створив FORTRAN або Formula Translation, для розв’язання складних математичних задач. А у 1959 році з’явилась мова COBOL (Common Business Oriented Language) розроблена доктором Грейс Мюррей Хоппер (американський програміст-дослідник). Згадайте фільм «Термінатор». Чи звертали Ви увагу на текст на дисплеї погляду Арнольда Шварценегера? Так ось, як текст там використовувався фрагмент первинного коду COBOL. Ця мова не тільки одна із найстаріших, але і має широке застосування на різноманітних пристроях, від банкоматів, телефонних, автомобільних систем до державних комп'ютерів, і навіть у деяких розробках NASA.


Pascal




Період початку 70-х років характеризується бурхливим зростанням числа мов програмування, наприклад Pascal створена у 1970 році Ніклаусом Віртом (швейцарський вчений) та названа на честь французького математика, фізика і філософа Блеза Паскаля. Вона легка для освоєння і спочатку була створена, як інструмент для навчання комп'ютерного програмування серед студентів. На замітку, в перші роки Apple для розробки програмного забезпечення використовувалась саме мова Pascal.

Java




Цікава історія пов’язана із назвою мови програмування Java, що створена Sun Microsystems у 1995 році. Спочатку планувалось назвати її “Oak”, тобто «дуб», на честь дерева, що росло біля його офісу одного із творців програми - Джеймса Гослінга. Однак, назву було змінено на честь улюбленого сорту кави Гослінга, що вирощується на острові Індонезії – Ява. Мова програмування була призначена для кабельних коробок і портативних пристроїв, але пізніше її вдосконалили, щоб використовувати для поширення інформації в World Wide Web. Тепер Java скрізь - від комп'ютерів та смартфонів до паркувальних лічильників. Майже три мільярди пристроїв працюють за її допомогою!

Трохи гумору




Окрім мов програмування, що стали в нагоді для суспільства були ще і досить курйозні і часом смішні експерименти. Наприклад, мова програмування «Шекспір» (Shakspearean programming language), де вихідний код маскується під п’єси Шекспіра: змінні приймаються тільки з іменами героїв творів Шекспіра (такі як Ромео, Джульєтта, Гамлет), а код розбитий на Акти, Сцени та Епіграфи. Або мова програмування «Шеф-кухар» (Chef), що виглядає як звичайний рецепт приготування страв, де основними командами є «змішати» чи «збовтати», а інгредієнти – це вхідні дані програми. Такі мови програмування називають езотеричними (Esolang), тобто із глибинним, прихованим сенсом.

Історія розвитку кодування на цьому не закінчується. На даний момент у світі вже нараховується близько 500 мов програмування, що мають різноманітні напрямки розробки, функціонал та рівень складності. І з кожним роком їх кількість тільки зростає. Ми ніколи не задумуємось, що в основі деяких наших буденних справ, таких як надіслати повідомлення друзям, дочекатись зеленого світла на пішохідному переході, оплатити карткою у магазині і так далі, лежить код та алгоритм. Програмування є невід’ємною частиною нашого життя і відкриває світ неймовірних можливостей для кожного!